Психологічна служба радить

Напечатать 

Психологічні особливості учнів 5 - х класів

П'ятикласники... Ще вчора вони були дітьми, а сьогодні вже однією ногою у дорослому житті.

П’ятий клас – кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому. У цей час діти відкриті і довірливо ставляться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від учителів, батьків та інших дорослих допомоги і підтримки. Це відкриває великі можливості для виховних впливів.

Але 5-й клас – це період адаптації до середньої ланки школи.

Адаптація - процес пристосування до нових умов чи вимог середовища, результатом якої має бути пристосування, що є показником життєвої компетентності індивіда.

Адаптація до навчання в середній ланці школи відбувається не одразу. Не день і не тиждень (інколи аж до року) потрібні, щоб звикнути до нових умов. Це досить довгий процес, пов'язаний зі значним навантажен­ням усіх систем організму. У цей період, як ніколи, учень потребує допомоги (кваліфіко­ваної, а не розв'язання всіх проблем за ньо­го) вчителів, батьків.

У початкових класах діти спілкувалися з одним учителем, який мав свій стиль, свої методи і прийоми роботи, який з ними пос­тійно контактував і добре знав. У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник – учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Вони потрапили під вплив одразу багатьох педагогів, причому дуже різних. Пристосуватися до кожного — важко.

Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя».

Незважаючи на таку гадану дорослість, п'ятикласник потребує ненав'язливого контролю, підтримки та допомоги, оскільки не завжди може сам зорієнтуватися в нових вимогах шкільного життя.

Психологічні особливості молодшого підліткового віку.

• Набуття почуття дорослості, прагнення відмежуватися від усього підкреслено дитячого - основна характеристика молодшого підлітка.

• Пошук власної унікальності, пізнання власного «Я».

• Заміна провідного виду діяльності - навчальної на спілкування - «Пізнання іншої, схожого на мене, дає можливість як у дзеркалі побачити і зрозуміти власне Я».

• Висока розумова активність здатна розвиватися тільки в діяльності, що викликає позитивні емоції, відсутність адаптації до невдач, статусу «гіршого». Успіх (неуспіх) суттєво впливає на мотивацію навчання.

• Фізіологічні особливості пубертатного віку визначають крайню емоційну нестабільність підлітка.

• Поява потреби у гідному становищі в колективі однолітків, в сім'ї; підвищений інтерес до питання про «співвідношенні сил» у класі; прагнення уникнути ізоляції, обзавестися вірним другом.

• Підвищена стомлюваність.

• Відсутність авторитету віку; переоцінка своїх можливостей, реалізація яких передбачається у віддаленому майбутньому;

• Відраза до необґрунтованих заборон; сприйнятливість до промахів учителів.

• Вимогливість до відповідності слова і діла; підвищений інтерес до спорту.

Проблеми:

Психологічні:

• Зміна умов навчання;

• Різноманітність і якісне ускладнення вимог, що висуваються до школяра різними вчителями;

• Зміна позиції «старшого» у початковій школі на статус «самого маленького» у середній.

П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.

Декілька слів про навчальні проблеми п’ятикласників:

1) слабка навчальна підготовка у початкових класах.

2) Несформованість вміння аналізувати та синтезувати (нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам’ять.

3)Нерозвинута воля – небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не приваблює мета, тому що для п’ятикласників характерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

Наслідки:

• У адаптаційний період діти можуть стати більш тривожними, боязкими або, навпаки, «розв'язаними», надмірно гучними, метушливими.

• Відбувається зниження працездатності, діти можуть стати забудькуватими, неорганізованими, іноді порушується сон, апетит.

Ознаки успішної адаптації:

• задоволеність дитини процесом навчання;

• дитина легко справляється з програмою;

• ступінь самостійності дитини при виконанні нею навчальних завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише ПІСЛЯ спроб виконати завдання самому;

• задоволеність міжособистісними стосунками з однокласниками і вчителем.

Ознаки дезадаптації:

• змучений, стомлений зовнішній вигляд дитини.

• небажання дитину ділитися своїми враженнями про проведений день.

• прагнення відвернути дорослого від шкільних подій, переключити увагу на інші теми.

• небажання виконувати домашні завдання.

• негативні характеристики на адресу школи, вчителів, однокласників.

• скарги на ті чи інші події, пов'язані зі школою.

• неспокійний сон.

• труднощі ранкового пробудження, млявість.

• постійні скарги на погане самопочуття.

Чим можна допомогти ?

• Перша умова шкільного успіху п'ятикласника - безумовне прийняття дитини, незважаючи на ті невдачі, з якими він вже зіткнувся або може зіткнутися.

• Створюйте умови для розвитку самостійності у поведінці дитини. У п'ятикласника неодмінно повинні бути домашні обов'язки, за виконання яких він несе відповідальність.

Поради батькам п’ятикласників.

1.  Постійно тримайте в полі зору шкільне життя Вашої дитини, цікавтесь її успіхами,проблемами, труднощами.

2.  Розвивайте інтерес дітей до навчання, стимулюючи пізнавальну активність дітей.

3.  Станьте позитивним прикладом для дитини.

4.  Виробіть разом із дитиною чіткий режим дня.

5.  Розвивайте самостійність дитини до виконання домашніх завдань.

6.  Постійно в невимушеній, доброзичливій атмосфері говоріть з дитиною про її друзів,однокласників.

7.  Залучайте дитину до виконання елементарних господарських обов’язків.

8.  Підтримуйте дитину у виборі захоплень, інтересів, сприяйте пошуку корисних і цікавих справ.

9.  Навчіть дитину радитися з Вами, довіряти Вам.

     10.  Підтримуйте постійний зв'язок з дитиною